Журнал «Наша перспектива» №29, липень-грудень 2017 р.

16

Шановні читачі! Нагадуємо про цікавий двадцять дев’ятий номер науково-аналітичного журналу «НАША ПЕРСПЕКТИВА».

У Вас є можливість придбати нові номери науково-аналітичного журналу «НАША ПЕРСПЕКТИВА» у друкованому вигляді в книгарнях або отримати доступ на відповідний період до електронної версії журналу на сайті www.perspektyva.in.ua, надавши символічну благодійну допомогу на видання наступних номерів журналу.

У ЦЬОМУ НОМЕРІ:

ЕНДРЮ МАКІНТОШ: «ЛЮДИНА ПОВИННА ВМІТИ МИСЛИТИ ТА РОБИТИ ВЛАСНІ ВИСНОВКИ»

Інтерв’ю з професором університету Лідса (Великобританія), членом Інституту математики та прикладних наук Ендрю Макінтошем.

ПРО СТРАТЕГІЮ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ЩО ЧЕКАЄ НА УКРАЇНСЬКІ ІННОВАЦІЇ ТА ІННОВАТОРІВ?

Ні для кого не є секретом незадовільний стан вітчизняної інноватики. Державна політика у цій сфері упродовж усього періоду незалежності характеризувалася непослідовністю, частка інноваційно активних підприємств залишалася вельми низькою, а значна частина українських науковців перестала вірити у можливість комерціалізації свого інтелектуального доробку. З огляду на це надзвичайно гостро постала потреба в документі, який поставив би точний діагноз хвороби та визначив шляхи її лікування. Ці важливі питання грунтовно розкриті в статті видатного вченого – Максима Стріхи.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АКАДЕМІЧНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Активне впровадження академічного підприємництва провідними університетами світу набуло поширення наприкінці 80-их років ХХ ст. Цей період характеризується актуалізацією дослідницьких та підприємницьких університетів, визнанням їх повноцінними учасниками інноваційної інфраструктури країн. У статті автор наводить типи розвитку підприємницького університету, проводячи паралелі зі Стенфордським університетом як одним із світових лідерів у царині академічного підприємництва.

«ГОРИЗОНТ 2020» ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ: ПРИНЦИПИ, НЮАНСИ, ПІДХОДИ

«Горизонт 2020» — програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій. Вона започаткована 2014 року і триватиме до 2020 року із загальним бюджетом близько 70 млрд євро. Ініціатива спрямована на зміцнення конкурентоспроможності Європи у глобальному вимірі, її економічне зростання, створення нових робочих місць і вирішення інших актуальних соціоекономічних проблем завдяки міжгалузевому, мульти-дисциплінарному підходу від досліджень до практичної реалізації ідей. Програма сконцентрована на досягненні трьох головних завдань: зробити Європу привабливим місцем для першокласних науковців; сприяти розвитку інноваційності та конкурентоспроможності європейської промисловості та бізнесу; за допомогою науки розв’язувати найгостріші питання сучасного європейського суспільства.

ТЕРЕЩЕНКИ – ПІДПРИЄМЦІ, ЗЕМЛЕВЛАСНИКИ, МЕЦЕНАТИ

Бути багатим і успішним завжди було престижно, але щоб увічнити власне ім’я на скрижалях історії, потрібно долучатися до загальнолюдських цінностей — мистецтва, літератури, культури в широкому розумінні цього слова. Треба бути гуманістом — підтримувати освіту, медицину, науку, мистецтво. Інакше кажучи, треба любити людей і Батьківщину, маючи вищу мету, ніж власний успіх, а саме: творити таку Україну, в якій хочемо жити, не виправдовуючися історично-політичними обставинами. Прикладом, як любити Україну не лише до глибини душі, а й до глибини власної кишені є життєвий чин багатьох українців, що спонукає сучасників замислитися і продовжувати традиції меценатства в Україні. Серед них — рід Терещенків.

З повагою, редакція журналу «НАША ПЕРСПЕКТИВА»